В суботу, 18-го вересня в Україні відзначається День Фармацевта. Та чи завжди служителі фармацевтичної галузі були такими, як ми їх знаємо зараз? Насправді з того часу, як зародилося мистецтво покращення здоров’я за допомогою різних речовин втекло багато води. Саме слово «фармація» походить від єгипетського слова «Фармак», що означало «захисник, цілитель, що дарує зцілення або безпеку». 

Фармація у Древньому Єгипті, Китаї та Греції

Папірус Еберса, який був вивезений з Єгипту, та зараз знаходиться в Лейпцігському університеті. Складається з 110 сторінок і має напис: «Книга приготування ліків для всіх частин тіла». Папірус Еберса було створено в XVII столітті до нашої ери. У цій лікарській книзі єгиптян наведено близько 800 рецептів, велика частина яких – на засоби, що викликають блювоту, спорожнення кишківника, сечовиділення, потіння, відрижку та відхід газів. 

Багатьом відомо про чудеса косметології, які використовувала Клеопатра, аби зводити з розуму могутніх і владних чоловіків, як і те, що вона використала отруту для самовбивства. За старою версією вона використала отруту кобри, але насправді більшість вчених схиляється до думки, що це була суміш опіуму (наркотику, що отримують з маку), отруйних рослин болиголов (з сімейства зонтичних) і аконіт (родина жовтецеві). Проте змія і досі є одним із популярних символів фармації, адже все є ліки і все є отрута, залежно від дози. Окрім того єгиптяни використовували засоби контрацепції: тампони з бавовни, просочені медом і крокодиловим калом. Коли ми говоримо про лікування травами, то в цьому немає нікого, хто б міг перевершити досягнення китайської культури. 

У 652 р. вийшла книга Сун Су-сіао «Тисяча золотих ліків». У цьому році в Китаї було випущено офіційне державне видання фармакопеї – першої фармакопеї в світі, в 53 томах якої дано опис 844 видів ліків. Дехто знає про китайських цілителів, ще й те, що придворні лікарі увесь час корпіли над покращенням потенції імператора та забезпеченням його довголіття. І по сьогодні такі добавки за традиційними китайськими рецептами популярні у всьому світі. Основними їх складниками є: женьшень, кордицепс, шафран тибетський, лотос та інші. 

Згадуючи про історію, також не можна не згадати про батька медицини — Гіппократа, який у своєму «Збірнику Гіппократа» дав опис більше 250 рослинних лікарських засобів. 

Сучасна фармація

Якщо говорити про більш сучасну історію, ближчу до сьогодення, то можна сказати, що першу аптеку в Києві відкрили в 1709 р. на Печерську. Фармацевтів на той час звільняли від військової служби та іменували почесними громадянами міста. 

Зараз це професія, яка вимагає від її представника неймовірної віддачі. Часи змінились, ліки вже не готуються в аптеці, їх виготовляють фармацевтичні компанії на своїх заводах, на перший план виходять не лише професійні знання, а й уміння контактувати з людьми, що страждають від болю та хвороб. Знання тисяч найменувань ліків не зможуть допомогти відвідувачу без чуйного ставлення та бажання розібратися в симптомах та корені проблеми. 

Лікувальна практика та фармацевтика

Коли стало зрозумілим, що лікар не може суміщати аптечну роботу і лікувальну практику, почалось розділення, яке по різному відбувалось у різних локаціях:

▪ Зі старогрецької легенди відомо, що бог медицини Асклепій передав виготовлення ліків у руки своєї дочки Гігіеї;

▪ у Стародавньому Єгипті існували 2 касти жерців: лікарі, які відвідували хворих, і ті, хто не покидав храму, присвячуючи себе виготовленню ліків;

▪ в Бельгії міська рада Брюгге в 1638 році ухвалила закон, який заборонив лікарям займатися виготовленням ліків для своїх пацієнтів.

▪ Бенджамін Франклін не лише став батьком-засновником США, а і зробив свій внесок в розділення лікарів і фармацевтів. Вирішальним кроком для цих двох професій в США стало призначення Франкліном окремої посади аптекаря в лікарні Пенсильванії.

Та є один лікар, який об’єднує силою свого генія і таланту як лікарів, так і фармацевтів. В його честь названо Вінницький національний медичний університет. Саме його абсолютна більшість фармацевтів/провізорів Вінничини вважають своєю Альма Матер. Микола Іванович Пирогов був геніальним хірургом, який за лічені секунди робив навіть складні операції та створив перший в світі атлас топографічної анатомії людини. Також Миколу Івановича можна назвати батьком військово-польової хірургії, він сам приймав участь не в одній війні. Щодо фармації — Пирогов перший застосував гіпсову пов’язку та винайшов наркоз. Все життя він присвятив медицині, боровся з хворобами та рятував життя своїм пацієнтам незалежно від їх статусу та матеріального доходу. Ми пишаємось тим, що Микола Іванович жив у нас на Вінничинні, в с.Вишня.

Неочікувані відкриття у фармації

Не у всіх винахідників нових ліків справи йшли правильним шляхом, як в Пирогова, ось декілька прикладів в яких щось пішло не так…

Кока-кола – на дворі 1886 рік, 8 травня, місто Атланта в американському штаті Джорджия. Фармацевт Джон Стіт Пембертон, у своїй аптеці робить фармацевтичні досліди з листям коки – рослини, що росте в південній Америці та горіхів тропічного дерева коли. В минулому Джон Пембертон в якості офіцера армії Конфедерації (війська рабовласницького півдня) приймав безпосередню участь у громадянській війні, та під час битви при Коламбусі зазнав поранення. У військовому госпіталі бідака-офіцер пристрастився до морфію, наркотику, який активно використовували у лікарських цілях, як сильне знеболююче. Але як і будь-який наркотик, морфій викликає залежність та врешті повну руйнацію організму. Джон Пембертон у своїх експериментах з кокою та колою лишень намагався винайти ліки, які б дозволили йому та іншим морфіністам позбутись залежності. А винайшов кока-колу… Але сучасний напій немає нічого спільного із своїм давнішнім варіантом окрім назви.

Віагра стала третім великим “випадковим” відкриттям в медицині, після рентгенівських променів та пеніциліну. Вчені, дотичні до унікальних винаходів, були нагороджені Нобелівською премією. Роберт Ферчготт, Ферід Мюрада та Луїс Ігнарро отримали престижну нагороду за відкриття ролі окису азоту в розвитку та підтримці нормальної ерекції восени 1998 року. Історія диво-засобу почалася в 1992 році в англійському містечку Пфайзерс Сендвіч. Саме там вчені розпочали клінічні дослідження нового засобу для лікування стенокардії. Вони розраховували, що цитрат силденафілу сприятиме збільшенню притоку крові до серцевого м’язу та зниженню артеріального тиску. В процесі досліджень виявилося, що діюча речовина не здійснює суттєвого впливу ані на кровообіг в міокарді, ані на артеріальний тиск. Однак пікантним нюансом стало те, що представники чоловічої статі, яких відібрали для досліджень, на відріз відмовилися повертати таблетки після припинення тестування. Більше того, лабораторію, де зберігалися зразки активної речовини, було пограбовано!

ЛСД 

Назва LSD є акронімом німецької назви речовини Lysergsäure-diethylamid. Вперше ЛСД було синтезовано у 1938 році швейцарським хіміком Альбертом Гофманом в Sandoz Laboratories у Базелі, як частина великого проєкту пошуку цікавих для медицини похідних від алкалоїдів. Його психоделічні властивості стали відомими через 5 років, коли Гофман повернувся до роботи над ЛСД. До 1966 Sandoz Laboratories безкоштовно постачали ЛСД та псилоцибін зацікавленим вченим. Sandoz зареєстрував для ЛСД торгову марку «Delysid». Стало поширеною практикою вживання цих речовин психіатрами, для кращого суб’єктивного усвідомлення шизофренічного стану. Було здійснено спроби використання ЛСД у психоделічній психотерапії.

Вперше ЛСД став популярним, як наркотик, серед невеликої групи професійних психологів та психіатрів протягом 1950-х, а також серед деяких політиків, з якими ранні дослідники ЛСД були особисто знайомі. Деякі лікарі в США нелегально використовують ЛСД для лікування кластерного головного болю, який інколи викликає надзвичайно інтенсивні больові відчуття. Хоча даний феномен не вивчався у формальній медицині, багато випадків підтверджують здатність ЛСД і псилоцибіна зменшувати кластерні болі й навіть переривати кластерний цикл, повністю запобігаючи майбутнім проявам синдрому.

Як бачите, процес відкриття нових ліків є досить складним і непередбачуваним. Загалом фармація – це швидко прогресуюча та багата на новинки галузь, яка вимагає постійного професійного розвитку, відвідування семінарів та практикумів, підвищення кваліфікації. Але сумлінна робота фармацевтів/провізорів увінчується задоволеними відвідувачами аптеки, рідними, близькими та друзями, яким чуйний професіонал допоміг не лише позбавитись від болю, уникнути небажаних побічних ефектів, підібрати комфортні для прийому ліки, але й іноді урятувати життя, вчасно розпізнавши вчасно розпізнавши загрозливі симптоми серйозних захворювань.