Стрес — стан психологічного та фізичного напруження у відповідь на зовнішній вплив. Його здатні викликати скрутні ситуації, монотонна діяльність та емоційні фактори. Стрес допомагає адаптуватися до мінливого навколишнього середовища, але може спричинити негативні для здоров’я наслідки.

Корисний стрес чи ні?

Короткочасний разовий стрес має позитивний вплив. У відповідь на стимул організм виробляє три гормони: кортизон, адреналін, норадреналін та активує роботу клітин імунної системи.

Завдяки цьому у людини на невеликий часовий проміжок:

• покращується пам’ять;
• підвищується рівень імунітету;
• збільшується швидкість регенерації тканин;
• активуються інтелектуальні здібності;
• підвищується витривалість нервової системи;
• покращується робота органів чуття.

Якщо людина систематично піддається впливу стресового чинника, всі його органи та системи напружено працюють. В результаті організм інтенсивно витрачає сили, проходячи через три стадії процесу.

Перша стадія набирає чинності в момент впливу стресового фактора і триває кілька хвилин. За нею настає друга тривалість від кількох годин до кількох діб, протягом яких людина шукає вирішення проблеми або благополучний вихід із ситуації.

Якщо дія фактора продовжується, організм виснажує адаптивну здатність і перестає мінімізувати шкідливу дію стресора. Саме на стадії дистресу у людини виникають навантаження, психологічні розлади, ознаки соматичних захворювань.

Причини стресу

Виділяють системний та психічний тип впливу стресового фактору. Системний тип – це реакція організму на інфекційне захворювання, запалення, травму, світло, високу або низьку температуру. Психічний тип — проявляється на емоційній і психічній сфері, слідом на біологічному рівні.

До групи психічних причин виникнення стресу відносяться:

• професійна діяльність, пов’язана із підвищеною відповідальністю;
• складні взаємини у сім’ї;
• конфлікти, фобії, проблеми у спілкуванні, загрози різного характеру, труднорозв’язні проблеми, неблагополучні соціальні відносини у колективі;
• нереалізовані потреби, занижена самооцінка, перфекціонізм;
• зміна місця проживання чи роботи, монотонний вид діяльності, розлучення, смерть близької людини;
• інформаційна перевантаженість;
• відсутність відпочинку достатнього для відновлення психіки;
• психоемоційна напруженість, спричинена ризиком, цейтнотом, підвищеним навантаженням, новизною ситуації чи її невизначеністю.

Наслідки тривалого стресу у чоловіків та жінок однакові – депресія та соматичні захворювання. Тому важливо своєчасно відзначити ознаки психофізичної напруги, виявити її причини та усунути.

Ознаки стресу

Тривалий вплив стресового фактора викликає серйозну напругу всього організму, що помітно погіршує загальний настрій та самопочуття людини.

Часті симптоми стресу, що розвивається:

• М’язова напруга в ділянці голови, шиї, плечей, спини.
• Підвищена тривожність.
• Дратівливість із найменшого приводу.
• Знижена працездатність.
• Пригніченість, апатія.
• Порушення сну.
• Розсіяність, погіршення пам’яті та здатність до концентрації уваги, уповільнення темпу розумових процесів.
• Хронічна втома, песимізм, бажання дистанціюватися від соціуму.
• Головний біль, нез’ясовні біль у грудях.
• Розлад апетиту, порушення травної функції.

Нерідко людина набуває нав’язливої ​​звички, наприклад, покусувати губи, обертати шиєю, поправляти волосся. Його починають турбувати болі в області шлунку, прискорене серцебиття, свербіж шкіри або інші негативні прояви.

Терапія при стресі

Думка, що стрес не потребує лікування – небезпечна омана. Хронічний стан напруги здатний призвести до депресії, посттравматичного синдрому, неврозу, нейродерміту, виразкових захворювань шлунково-кишкового тракту, бронхіальної астми.

Якщо вас турбує емоційний дискомфорт, наростає виразність симптоматики, навіть з’явилися соматичні реакції, запишіться на прийом до лікаря-психотерапевта. Лікар визначить стадію стресу, допоможе знайти неусвідомлювані стресові фактори, підбере метод успішного лікування, яке вбереже від серйозних ускладнень.