Вакцинація: раніше та сьогодні

Вакцинація як метод використання одного із захисних механізмів імунної системи (а саме синтезу В-лімфоцитами антитіл, що підходять до вірусної оболонки та зв’язуються з нею по типу ключ-замок), почали використовувати з 1881 року. Батьком цього методу став мікробіолог Луї Пастер, якому вдалося створити захисні препарати проти сибірки та проти сказу.

З того часу технологія отримання та матеріал для вакцин значно змінились:

«Живі» вакцини

Перші вакцини складались із живих, але ослаблених штамів мікроорганізмів або вірусів. Навіть ослаблені штами зберігають частину своєї вірулентності, тож траплялись випадки, коли така вакцина сама викликала захворювання. Технологію змінили і нове покоління вакцин вже містило повністю інактивовані вірусні чи бактеріальні агенти.

«Вбиті» вакцини

Вбиті (інактивовані) вакцини містили повністю інактивовані мікроорганізми, тому проблеми їх попередників вдалося уникнути. Але елементи таких вакцин часто викликають алергію і запалення, тому на той час розробники вакцин вирішили обмежитися тими білками мікроорганізмів, на які імунна система все одно зможе синтезувати антитіла. Процес отримання таких вакцин був досить тривалим, тому в умовах екстрених ситуацій вчені перейшли до створення синтетичних вакцин.

Синтетичні вакцини

Саме до синтетичних вакцин відносяться сучасні вакцини направлені на боротьбу з коронавірусом, в створенні яких не обійшлось без технологій генної інженерії.
Нещодавно вперше була використана технологія вірусного вектору. Саме за допомогою неї було створено оксфордську вакцину AstraZeneca, яку спільно розробили Оксфордський університет і британсько-шведська фармацевтична компанія AstraZeneca. Вчені модифікували версію звичайного респіраторного вірусу, яким заражаються шимпанзе, та додали частину генетичного коду коронавірусу. Респіраторний вірус шимпанзе використовували, так як він максимально подібний до коронавірусу, і щоб в разі наявності антитіл до Covid-19 вони не атакували вакцинний матеріал. Таким чином вакцина має змогу забезпечити свою ефективність незалежно від того чи є в людини імунітет до ковідної інфекції.

Астразенека та тромбоз

Більшість розмов пов’язаних з цією вакциною стосується виявленого побічного ефекту, який хоч і трапляється вкрай рідко, але може бути летальним — це тромбоз.
При чому це тромбоз який виникає в нетипових місцях: тромбоз синусів твердої мозкової оболонки та тромбоз глибоких вен. Досі вчені не прийшли до остаточного висновку того, який саме механізм винен у цьому рідкісному побічному ефекті, але зазначають, що можливо проблема криється в антитілах, які можуть атакувати клітини крові, що відповідають за її згортання – тромбоцити, і через це утворюють згустки в нетипових місцях.

Pfizer/BioNTech та Moderna: технологія, принцип дії та побічні ефекти

Pfizer — розроблена німецькою біотехнологічною компанією BioNTech при співпраці з американською Pfizer і китайською Fosun Pharma.

Moderna — розробка американського Національного інституту алергії та інфекційних захворювань.
Вакцина Pfizer-BioNTech, як і Moderna є РНК (мРНК)-вакциною, тобто вакциною, яка несе частину генетичного коду вірусу, завдяки цьому імунна система сама виробляє антитіла. Простіше кажучи: для того щоб імунна система могла виробити антитіла — потрібен фрагмент його оболонки, адже саме її щільно обгортатимуть антитіла за принципом пазлів, щоб вірус не мав можливості потрапити у клітини.

Так як вся інша вірусна інформація видалена — ризик інфікування SARS Covid-19 повністю виключається, що в випадку вакцин першого покоління було суттєвим недоліком.
Наразі встановлено що рідкісний побічний ефект від вакцин цього типу частіше проявляється у молодих чоловіків у вигляді міокардиту (запалення серцевого м’яза) та перикардиту (ураження зовнішньої оболонки серця). На 20 мільйонів щеплених препаратом Moderna зареєстровано по 19 випадків першого і другого ефектів (Джерело: Європейське агенство з лікарських засобів).

Симптоми, про які йдеться, як правило проявляються упродовж 14 днів після отримання другої дози вакцини.

Тож можна зробити висновки, що користь від вакцин переважає ризики їх можливих побічних ефектів.

Вакцини – імунологічний препарат, тож імунна система може по різному відреагувати на втручання в її роботу, адже у кожної людини вона індивідуальна.

Протипоказання до вакцинації

Чинний документ МОЗ “Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень” від 10.12.2019 не містить ніяких даних про нові види вакцин і практично вся інформація стосується живих та інактивованих вакцин, адже на момент розробки даного переліку вакцин, що зараз задіюються у боротьбі з коронавірусною хворобою ще не було, а нових зібраних даних з цього приводу МОЗ не наводить.

Але варто врахувати деякі загальні пункти цього наказу:

3. Протипоказання до вакцинації встановлюються лікарем, який вирішує питання щодо проведення вакцинації відповідно до рекомендацій, викладених у цьому Переліку та інших національних настановах. За потреби для отримання додаткової інформації щодо верифікації діагнозу, перебігу захворювання, необхідності додаткових обстежень лікар скеровує пацієнта до профільного спеціаліста, за висновком якого остаточно приймає рішення щодо проведення вакцинації.

4. Абсолютні протипоказання до введення вакцини:

1. наявність в анамнезі анафілактичної реакції на попередню дозу вакцини (підпункт 5.5 пункту 5 цього Переліку);
2. вагітність — протипоказано введення живих вакцин (підпункт 5.12 пункту 5 цього Переліку);
3. тяжка імуносупресія/імунодефіцит — протипоказано введення живих вакцин (підпункти 5.6, 5.7 пункту 5 цього Переліку);
4. гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0 °C — протипоказання для рутинної вакцинації (підпункт 5.1 пункту 5 цього Переліку).

5. Тактика вакцинації осіб за окремих станів.

Отже як бачите, навіть загальні положення в основному стосуються даних які отримані для живих та інактивованих вакцин, а рішення про вакцинацію повинен приймати лікар. Тому по аналогії людям з алергією, імунодефіцитами, аутоімунними захворюваннями потрібно обов’язково проконсультуватись з лікарем щодо ризиків вакцинації, та обрати ту методику, яка зменшить можливі ризики вакцинування.

Така ж порада буде слушною і для тих, у кого є важкі захворювання серцево-судинної системи, адже більше всього ризики побічних ефектів від вакцин стосуються саме її. Також зверніть увагу на 5 пункт переліку – «Тактика вакцинації осіб за окремих станів»: Вся інформація в цьому розділі не стосується жодним словом вакцин від коронавірусу, тому така інформація на даний момент часу відсутня (до прикладу: коли і при яких обставинах колоти вакцину алергікам можна, а коли ні, тощо).

Якщо ви вагітні та хочете вакцинуватись — обов’язково порадьтеся з лікарем, щоб визначитись чи перевищує користь можливі ризики від вакцини. Щодо годуючих матерів є дані, що вказані в інструкції препаратів: такі жінки можуть бути щеплені вакцинами Covidshield/Pfizer-BioNTech та AstraZeneca (Covishield, SKBio), а вакциною CoronaVac/Sinovac Biotech їх щеплювати заборонено.
Перед проведенням прививання обов’язкова інформаційна згода, про ознайомлення з усіма ризиками вакцинації.

Варто пам’ятати: вакцинація допомагає уникнути серйозних ускладнень та смерті від коронавірусної інфекції, але не захищає від інфікування, а утворення антитіл нашою імунною системою потребує певного часу. Тож важливо продовжувати дотримуватись соціального дистанціювання та використовувати засоби індивідуального захисту.

Будьте здорові!