Сьогодні — 14 серпня в народі відзначається одне з трьох великих церковних свят — Маковія, Медовий Спас або Маковий Спас.

Свято також називається Мокрий Спас на честь малого водосвяття, адже саме в цей час освячували нові колодязі та чистили старі, здійснювали хресний хід на річки та озера, освячували воду, останній раз цьогоріч купали худобу і омивалися самі у відкритих водоймах, щоб стати здоровішими.

* Цього дня у церквах святять воду, літні трави, квіти і мак.

* На Маковія люди приходили до церкви з букетами квітів, які називаються маковійчики або маковійки. У таких букетах були літні квіти і трави: чорнобривці, барвінок, айстри, жоржини, гвоздики, базилік, м’ята, чебрець, любисток, полин, деревій тощо. Але обов’язково в маковійчику мали бути стиглі голівки маку.

* На Житомирщині в букет додавали моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Жителі Черкащини святили вінок із квітів і колосків зі свічкою, щоб і господарство процвітало.

* На Поділлі святили снопи із трав і овочів, з якими обходили будинки, двори та городи, щоб наступний рік був урожайним.

* Освяченими маковійчиками вдома прикрашали образи і зберігали до весни, використовуючи за потребою в якості оберегів та зілля. Весною мак сіяли в городі, а квіти на Благовіщення дівчата вплітали у волосся.

* Свяченим маком захищалися від відьом і упирів, а також обсипали дім і худобу від пристріту. Ця традиція збереглася і у наш час. Наприклад, доти, як увійти в нове житло, відвідати недобрих людей або внести новонародженого в дім, рекомендується посипати свяченим маком біля порогу і по кутах житла.

* Також на Маковія святили свіжозібраний мед у стільниках, а після цього їм щедро пригощалися. Традиційно на свято готували пироги, вареники, пряники з маком і медом, а також улюблені дітьми шуліки — печені коржі, які дрібно ламали і заливали медом і розтертим маком.

* На Маковія обов’язково святиться вода в річках, озерах, колодязях та інших водоймах. Вона вважається цілющою і цінується не менше на Стрітенську воду. У такій воді купалися самі й купали худобу, щоб вигнати хворі і очиститися від пристріту.

* На Київщині святою водою кропили скирти з сіном, щоб миші не водилися, а також кропили вулики з бджолами.